Попри свої невеликі розміри, воно відіграє надзвичайно важливу роль у підтриманні біорізноманіття, рибних ресурсів і природного балансу півдня України.
У зв'язку з євроінтеграційним курсом України особливого значення набуває впровадження вимог Директиви Європейського Парламенту та Ради 2008/56/ЄС про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері екологічної політики щодо морського середовища (Морська рамкова директива) та Директиви 2000/60/ЄС про встановлення рамок діяльності у галузі водної політики (Водна рамкова директива).
Європейська екологічна політика передбачає, що використання морських ресурсів має здійснюватися таким чином, щоб не завдавати шкоди природним процесам і забезпечувати довгострокове функціонування морських екосистем.
Для досягнення цієї мети необхідно:
зберігати біологічне різноманіття морських організмів;
запобігати забрудненню морського середовища;
скорочувати обсяги морського сміття та пластикових відходів;
контролювати надходження небезпечних речовин до водних об'єктів;
забезпечувати раціональне використання водних біоресурсів;
відновлювати пошкоджені природні середовища існування.
Одним із найсерйозніших викликів для досягнення належного екологічного стану Азовського моря відповідно до вимог Директиви 2008/56/ЄС є негативний вплив повномасштабної війни. З 2022 року Азовське море перебуває під постійним екологічним навантаженням, спричиненим воєнними діями, окупацією прибережних територій, руйнуванням інфраструктури та забрудненням морського середовища.
Унаслідок бойових дій значно ускладнився екологічний моніторинг акваторії моря. Частина природоохоронних територій і наукових об’єктів залишається недоступною, що обмежує можливості контролю за станом водних ресурсів, популяцій риб та морських ссавців.
Особливу загрозу становить забруднення морського середовища нафтопродуктами та паливно-мастильними матеріалами. У 2024 році зафіксовано наслідки масштабного розливу мазуту після аварій російських танкерів поблизу Керченської протоки. Забруднення поширилося на узбережжя Азовського моря, де були виявлені загиблі дельфіни та риба зі слідами нафтового ураження. Уже в січні 2025 року супутникові знімки зафіксували забруднення поблизу Бердянської коси. Площа нафтової плями сягала близько 300 км², а забруднені ділянки узбережжя простягнулися більш ніж на 14 км. Такі випадки свідчать про погіршення стану морських екосистем і накопичення токсичних речовин у водному середовищі. Станом на 2026 рік наслідки розливу продовжують впливати на Азовське море.
Досягнення належного екологічного стану морів неможливе без активної участі громадян. Кожен може долучитися до збереження морського середовища через відповідальне ставлення до природних ресурсів та підтримку природоохоронних ініціатив.
Важливими кроками є:
зменшення використання одноразового пластику;
сортування та належне поводження з відходами;
участь у природоохоронних акціях;
дотримання правил рибальства та відпочинку на природі;
поширення екологічних знань серед населення.
Україна поступово впроваджує європейські стандарти охорони морського середовища, спрямовані на досягнення та підтримання належного екологічного стану Азовського морія. Реалізація положень Морської та Водної рамкових директив Європейського Союзу сприятиме покращенню якості морських вод, відновленню природних екосистем та збереженню біорізноманіття.
Збереження морських екосистем — це внесок у здорове довкілля, екологічну безпеку держави та добробут майбутніх поколінь. Саме тому кожен із нас має усвідомлювати цінність морів та необхідність їх охорони.